среда, 3 апреля 2019 г.
четверг, 19 марта 2015 г.
Поетичні рядки для душі
Поетичні рядки для душі
© О. Захарків, мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент
Мови чисте джерело
Хто воду п'є із джерела, а хто з калюжі,
Ви легко здогадаєтеся, друзі:
Коли поблизу чиста б'є вода,
Калюжу вибере хіба що бевзь-балда.
Красива мова
– що вода джерельна,
А в суржику
отрута є пекельна.
Від неї
задихаються слова,
Тупіє-туманіє голова.
Та ми вже звикли. Явище типове –
Що друге слово із чужої мови.
Самоповаги, гордості нам брак,
Якщо ми опускаємося так.
Качелі,
садік, шкафчик, Славік, Маша,
Штанішкі,
щочкі, умнічка, Наташа,
Кампотік
чи салатік – та любе!
Не топай
ножкою, бо накажу тебе.
Прівєт! Все по фіґ – Льоха, Ксюша, Вовка!
Вашє не поняв, вроді остановка,
Коляска, мусор, кошельок, ковйор, більйо...
Хтось дав цукеркам назву – "Йо-ма-йо"!
Блін,
бляха, йолкі, тьолкі, тіпа, тоже...
На
масове безумство це все схоже.
Кароче,
на фіґ – саме головне.
Все
прикре, безнадійне і сумне.
Лікуймо душі кволі та недужі
Від суржику – отруйної калюжі,
Рятуймося, щоб мови чисте джерело
Духовного здоров'я додало.
Агов,
озвіться, юні, мудрі, дужі,
Рішуче
заявіть: "Геть навички папужі!
Геть
мавпування! Будьте на коні.
Де
гідність ваша? Тонете в багні!"
Нащадки прадідів великих,
Чи ж ви перевертні безликі,
Чи ви наїлися чужої блекоти,
Чи вам система поламала теж хребти?
Прозріймо! Ходимо ж до церкви – нам відома
В
науці Божій перша аксіома:
Що
чисте світло, а що – бруд і тьма.
Повірте: лихослів'я й суржик – ніби два більма.
Тисячолітню спадщину, скарбницю,–
Нам мову треба берегти, немов зіницю.
Війну оголосімо мовним бур'янам,
Інакше внуки не пробачать нам.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)